Рукописний список дає двадцять послідовностей із чотирьох акордів і приписує кожній свою емоцію. Ступеневий розбір показує інше: різних формул тут п'ять, а дев'ять прогресій із двадцяти — одна й та сама, просто в різних тональностях. Кожну можна послухати, перенести в будь-яку тоніку і впізнати на слух.
Букви на аркуші — це акорди в одній конкретній тональності. Римські цифри під ними — те, що насправді повторюється.
Назва настрою належить не акордам. Дев'ять прогресій зі списку — одна послідовність ступенів I–V–vi–IV, перенесена в дев'ять тональностей. Список дає їм дев'ять різних імен: надія, наснага, поштовх, впевненість, рішучість, затишок, тріумф, велич, витонченість. Акорди тотожні. Різняться тональність, регістр і тембр інструмента, на якому це грають.
Ступені важать більше за букви. Римська цифра показує місце акорда в тональності: I — тоніка, IV — субдомінанта, V — домінанта, vi — паралельний мінор. Велика цифра означає мажорний акорд, мала — мінорний. Перенесіть прогресію на будь-який інтервал: усі чотири букви зміняться, жодна цифра — ні. Селектор тональності вгорі робить саме це.
Останній акорд вирішує, чи коло замкнене. З двадцяти прогресій рівно одна закінчується на тоніці — №12, C–F–G–C. Решта завершуються домінантою, субдомінантою або мінором, тобто лишаються відкритими і просять повтору. Це головна причина, чому чотиритактовий квадрат крутиться в поп-музиці без відчуття зупинки.
Тональність змінює зручність, а не емоцію. Мі мажор (№5) на гітарі дає шість відкритих струн, ля-бемоль мажор (№20) на ній майже непридатний, зате лягає під руку на фортепіано. Вибір букв у списку відображає інструмент і зручний вокальний діапазон; емоційна етикетка приклеєна вже після цього вибору.
Що справді розводить прогресії за характером — це порядок мажору й мінору. Почати з vi замість I (№8, №9, №10, №17, №19) означає віддати перші дві долі мінору. Спуск баса на півтонах і тонах у андалузькому кадансі (№11, №14) чути як напруження, бо кожен крок веде вниз до домінанти. Все інше — темп, регістр, динаміка й текст.
Один акорд триває такт на чотири долі. Змініть тоніку — і всі двадцять прогресій зазвучать від неї, зберігши ступені.
Двадцять рядків списку зводяться до п'яти послідовностей ступенів. Натисніть на формулу, щоб залишити в переліку тільки її.
| Формула | Скільки | Назва | Що робить |
|---|
Кнопка «Грати» відтворює чотири такти й підсвічує клавіші: синє — акорд, помаранчеве — бас. Натиснути можна й на окремий акорд.
Прогресія звучить у випадковій тональності. Завдання — назвати послідовність ступенів, а не букви.
Позначки «вивчено» зберігаються в цьому браузері автоматично.